- уповноважити
- —————————————————————————————уповнова́житидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уповноважити — див. уповноважувати … Український тлумачний словник
уповноважений — (вповнова/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнова/жений, ного, ч.; уповнова/жена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена… … Український тлумачний словник
уповноважати — важам, жаш, (уповноважити, важу), Рс. Надавати комусь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені … Словник лемківскої говірки